Участь у VІІ-й Міжрегіональній студентській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми готельного бізнесу та ресторанної справи – 2024»

БОБОШКО АЛІНА ОЛЕКСІЇВНА СУЧАСНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО МАРКЕТИНГУ (Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу. Науковий керівник: Алябьєва Л.Г.) Актуальність теми. Питання щодо визначення готовності споживачів до сплати цінової надбавки за екологічність товарів залишається актуальною, що й визначило вибір теми. Аналіз досліджень та публікацій свідчить про те, що проблемам екологічної продукції, екологічного маркетингу приділено увагу в наукових дослідженнях. Дослідженням особливостей поведінки споживачів займаються такі зарубіжні вчені: Ф.Котлер [7], А.Міллер [8], А.Маслоу [9].Серед українських вчених питаннями поведінки споживачів цікавляться: О. Прокопенко [10], Л. Коваль, С. Романчук [5], О. Веклич [3], Т. Зайчук [4]. Наукова новизна роботи: за результатами аналізу зроблені висновки щодо переваг та недоліків складових комплексу екологічного маркетингу та узагальнено основні його цілі. Метою статті є висвітлення питання розвитку еко маркетингу і його особливе місце серед напрямків реалізації стратегії сучасного розвитку. Методи дослідження: основою даного дослідження послужили роботи представлені в сучасних працях фахівців і теоретиків ресторанної справи, в яких розкрити основні методи і підхід до обґрунтування екологічного маркетингу, як складову сучасної етичної концепції Результати дослідження. Екологізація є науково-обґрунтованою діяльністю людини, суть якої полягає в раціональному використанню природних ресурсів та управлінні процесом взаємодії суспільства з довкіллям. Готельне та ресторанне господарства є колосальними споживачами енергії та води у світовому масштабі, які збільшуються з кожним роком, тому вони мають суттєвий вплив на навколишнє середовище Завданням екологічного маркетингу є створення умов для збереження навколишнього середовища, пристосування виробництва до вимог ринку, розробка екологічно чистої продукції, що має високу конкурентоспроможність, а також інтенсифікації її збуту і отримання додаткового прибутку за рахунок екологізації виробництва. Основними напрямками екологізації закладів ресторанного господарства є: користування альтернативними джерелами енергії; економія тепла, води; зменшення обсягів сміття; вилучення з ужитку одноразового пластикового посуду; екологічність у створенні інтер'єрів закладів; інформування відвідувачів про екологічну політику ... Сучасні споживачі виявляють інтерес до «зелених» закладів харчування. Підтвердженням чого є останні опитування, які показали, що 7 із 10 опитуваних готові платити більше за екологічну їжу в закладах харчування[1]. Споживачі хочуть, аби ресторани робили більше для навколишнього середовища. Однією з проблем кожного закладу є надмірне використання електроенергії, а зазвичай воно й даремне. Тому встановлення датчиків руху на світлі – хороший спосіб вирішення даремного використання енергії. Застосування великої кількості природнього світла має значно позитивний вплив на здоров’я як співробітників, так і відвідувачів. Таким чином, встановлення великих вікон, облаштування літніх терас покращать роботу закладу. Екологізація стала більш популярною, ніж будь-коли раніше, і такі речі, як додавання веганських страв і заборона пластикових соломинок (пропонують паперові), прибори дерев’яні, а кришечки до кави – з кукурудзяного крохмалю.. Створення екологічно чистого ресторану - це одна з найкращих речей, які можна зробити для планети та для прибутку (хоча зелений маркетинг і має вагому соціальну складову, все-таки комерційна складова переважає). Ресторани в усьому світі закуповують більше місцевих продуктів, зводячи до мінімуму відходи та споживання енергії. Відповідно до недавнього дослідження університету Пердью (Індіана, США) з’ясувалося, що близько 70 % відвідувачів ресторанів готові витрачати більше за умови, що заклад використовує екологічні методи ведення своєї діяльності. Тому створення еко-закладу не лише позитивно впливає на навколишнє середовище, а й є сучасним трендом ресторанного бізнесу. Для визначення особливостей оперування складовими комплексу екологічного маркетингу була проведення порівняльна характеристика їх переваг і недоліків (табл. 1). Таблиця 1. Аналіз переваг та недоліків складових комплексу екологічного маркетингу Складова Переваги Недоліки Product – товар (послуга) відповідає нормативним показникам, є безпечним для споживання, відрізняється підвищеними екологічними властивостями, що менш негативно впливає на здоров’я та добробут населення; – компанія-виробник співпрацює з екологічно-відповідальними постачальниками – більш дорога або складніша технологія виробництва; – потреба в постійній перевірці щодо відповідності встановленим нормам виробництва / надання послуг; – складність в знаходженні ресурсів, які відповідають екологічним стандартам,– товар може мати гірші смакові властивості Promotion – рекламні повідомлення підкреслюють «екологічність», «безпечність» товару (послуги) і є правдивими; – якість послуг підтверджується відповідними екологічними сертифікатами – споживачі часто не довіряють екологічним ініціативам підприємства або просто ігнорують їх наявність; - Споживачі часто вважають, що це впроваджено лише для збільшення прибутку; – додаткові витрати грошей та часу на отримання екологічного маркування / сертифікації; Place – схема розподілу товарів мінімізує їх переміщення; – реалізація товарів компанії-виробника здійснюється за допомогою екологічно-від-повідальних оптово-роздрібних компаній – менша кількість оптово-роздрібних компаній, які готові придбати товар чи отримати послугу Price – певна частина вартості товару (послуги) цілеспрямовано витрачається на екологічні проекти, не пов’язані з основною діяльністю підприємства; – ціна товару (послуги) містить надбавку за покращені екологічні властивості, – збільшення ціни товару за рахунок удосконалення всіх попередніх етапів відповідно до певних екологічних норм Сформовано на основі [3] В Україні також набирає популярності рух органічної продукції, яка може конкурувати за якістю зі своїми іноземними відповідниками. До таких підприємств належить: ТМ «Мак-Вар Єкопродукт», Херсонський завод екологічно чистих продуктів (продукція під брендом «Пан Томатов»), «Бабусина Торбинка» (інтернет- садиба, що займається доставкою домашніх, екологічних, натуральних продуктів харчування), Селиська сироварня, Інтернет-магазин «Здорові продукти» та ТМ «Смак Українських Карпат». Висновок. Можна узагальнити основні цілі екологічного маркетингу: – економія використовуваних ресурсів; – скорочення енергоспоживання при виробництві продукції; – поширення інформації про інновації, які спрямовані на захист довкілля, здоров’я людини, корисності; – досягнення певних норм повернення, з використанням засобів «зворотного розподілу»; – формування у споживачів бажання купувати еко-товари. Грант Дж. у книзі «Маніфест екологічного маркетингу» [13] озвучив ідею, що вичерпано прояснює принцип зеленого маркетингу: «Головне завдання полягає не в тому, щоб зробити стандартні продукти екологічними, а в тому, щоб зробити екологічні продукти – стандартом». Таким чином, екологічний маркетинг займає особливе місце серед напрямків реалізації стратегії сучасного розвитку.   Перелік літератури: 1 Артиш В. І. Розвиток світового ринку органічної продукції. Економіка АПК. 2010. № 3. С. 113-116. 2 Безус Р. М. Ринок органічної продукції в Україні: проблеми та перспективи. Економіка АПК. 2011. № 6. С. 47 – 52. 3 Веклич О. О. Сектору екологічних товарів і послуг в Україні спеціальний державний патронат. Економіка України. 2010. № 3. С. 27–35. 4 Зайчук Т. Споживча цінність екологічно чистої продукції харчування та її маркетингові складові. Збірн. наук. практ. Таврійського державного агротехнологічного університету [серія: ек. науки] / За ред. В. А. Рульєва. - Мелітополь: Люкс, 2009. №5. 366 с. С. 301 - 310. 5 Коваль Л. А. Основні аспекти поведінки споживачів і чинників, що зумовлюють вибір певного типу споживацької поведінки.Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. № 18. Київ. 2010. С. 117-122. 6 Кордубайло Г.В. Концепція «зеленого маркетингу»: сутність та основні аспекти [Електронний ресурс] /Г.В. Кордубайло// Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент – Режим доступу:http://www.rusnauka.com/30_NIEK_2009/Economics/54203.doc.htm 7 Котлер Ф. Основы маркетинга: Краткий курс. М.: Издательский дом «Вильямс». 2007. 656 с. 8 Лекція №4 ринок екологічно чистих товарів та послуг. URL: http:// lecture.in.ua/lekciya-4-rinok-ekologichno-chistih-tovariv-taposlug.html 9 .Маслоу А. Мотивация и личность. К.: PSYLIB. 2004. 10 .Прокопенко О. В. Поведінка споживачів: навч. посібн. К.: Центр учб. літератури. 2008. 176 с. 11 Шапран О.Є. Роль екологічного маркетингу у формуванні іміджу соціально- відповідального бізнесу / О.Є. Шапран // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. – Луганськ, 2012. –№ 2(42). – С. 82-87. 12 Смирнова Е. Екологічний маркетинг і його основи / Е. Смирнова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/lib- mm/strategy/eco_marketing.htm. 13 Franz P. Green retail sales set to double in Europe by 2015 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:// www.digitaljournal.com. 14 Шпилик С. Екомаркетинг як інструмент поліпшення іміджу підприємства / С. Шпилик, В. Фалович // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2012. – Вип. 2 (7). – С. 289-298. 15 Радкевич О. Мода на екологічно чисті продукти вже в Україні / О. Радкевич [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pozitivka.info/.