ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ ТА ВИКЛАДАЧАМИ

Л. Г. Алябьєва, «Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу» ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ ТА ВИКЛАДАЧАМИ Сучасний світ стикається з низкою глобальних викликів, включаючи цифровізацію, автоматизацію, штучний інтелект, робототехніку, інтернет речей, блокчейн та багато іншого. За умов стрімких технологічних змін освітні установи адаптують свої програми, щоб підготувати студентів до реальних викликів майбутнього. Метою дослідження являє опанування новітніх технологій у збільшенні освітнього потенціалу майбутніх фахівців. Технології розвиваються з неймовірною швидкістю, і щоб залишатися конкурентоспроможним на ринку праці, майбутні фахівці мають бути готовими до постійного навчання та адаптації. Постійне оновлення знань, участь у професійних спільнотах та прямування за новими трендами стають нормою для будь–якого спеціаліста. Однією з основних завдань освітньої системи є врахування індивідуальних особливостей учнів. За умов стрімких технологічних змін освітні установи адаптують свої програми, щоб підготувати студентів до реальних викликів майбутнього. Майбутні фахівці повинні працювати в умовах технологій, що швидко змінюються, тому міждисциплінарний підхід стає невід’ємною частиною навчання. Це означає, що крім традиційних знань студенти повинні набувати досвіду в інших галузях, щоб розуміти соціальні та економічні аспекти технологічних інновацій. Сучасні технології змінюють усі сфери життя, від промисловості до повсякденних звичок. В умовах стрімких змін і появи нових галузей виникає необхідність у підготовці фахівців, здатних не тільки адаптуватися до умов, що швидко змінюються, а й формувати майбутнє цих технологій. Важливість правильної підготовки майбутніх спеціалістів у світі сучасних технологій неможливо переоцінити, оскільки саме вони визначатимуть, як саме ці зміни позначаться на суспільстві. Технології розвиваються з неймовірною швидкістю, і щоб залишатися конкурентоспроможним на ринку праці, майбутні фахівці та вчителі мають бути готовими до постійного навчання та адаптації. Постійне оновлення знань, участь у професійних спільнотах та прямування за новими трендами стають нормою для будь-якого спеціаліста. Важливо, щоб освітні установи акцентували увагу на формуванні здатності до самовдосконалення та набуття нових навичок протягом усієї кар’єри. За умов стрімких технологічних змін освітні установи адаптують свої програми, щоб підготувати студентів до реальних викликів майбутнього. Це означає необхідність інтеграції нових дисциплін у навчальний процес. Традиційні напрями предметів повинні поєднуватися з новими курсами, наприклад, з штучного інтелекту, кібербезпеки, аналізу великих даних та машинного навчання. Генеративний штучний інтелект дає можливості набуття новітніх інструментів при підготовці майбутніх фахівців у різних галузях [1]. На сам перед ми розглядаємо генеративний штучний інтелект як нейрону мережу. Нейронна мережа — це послідовність нейронів, з’єднаних між собою синапсами. Структура нейронної мережі прийшла у світ програмування прямо з біології. Завдяки такій структурі машина знаходить здатність аналізувати і навіть запам’ятовувати різну інформацію. Нейронні мережі не програмуються у звичному значенні цього слова, вони навчаються. Можливість навчання — одна з головних переваг нейронних мереж перед традиційними алгоритмами. Технічно навчання полягає у знаходженні коефіцієнтів зв’язків між нейронами. Майк Шарплза професор інституту освіти відкритого університету Великобританії розглядає питання нейронної радіології ще з 1980 року. Захистивши кандидатську дисертацію з питання нейронної радіології сьогодні пропонує суспільству допомогу в підготовці фахівців використовуючи новітні технології крізь використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Нейронна радіологія 40 років тому, розвивалась роками. Зараз потрібно 10 хвилин для здійснення мети. Це нова ера штучного інтелекту [2, 185 с.]. Генеративний штучний інтелект — це велика мовна модель, яка генерує одразу більш ніж 100 сторінок, робить аналіз матеріалу (книги, наукові роботи, дисертації, все що містить інформацію) [3, 20 c.]. Фактично аналіз інформації це генеративний інструмент. Існує кілька теорій навчання, які намагаються пояснити, як люди отримують знання та навички. Ці теорії навчання мають різні наслідки для того, як слід підходити до навчання та сприяти йому в контексті освіти. Ці теорії доповнюють одна одну і оптимальним є використання кращих практик в поєднанні. Ось деякі з найвідоміших теорій: теорія когнітивного навчання, конструктивізм, біхевіоризм, теорія соціального навчання, експериментальне навчання, гуманістична теорія навчання, конективізм, теорія трансформаційного навчання. Враховуючи новітні технології сьогодення перед студентами та викладачами відкривається великий горизонт можливостей по використанню різних безкоштовних інструментів. Різні компанії дають змогу працювати та безкоштовно використовувати усім студентам та науковцям [4]. Ці інструменти можна використовувати для написання есе, рефератів, графічних робіт. Важливий фактор який має бути опанованим це контроль впливу генеративних штучних інтелектів. Майк Шарплза професор інституту освіти відкритого університету Великобританії, проаналізував та перевірив матеріали, які видає штучний інтелект, відзначив що факти які видає він видає є вигаданими. Наприклад, коли штучний інтелект формує використану літературу, та посилається на статтю у збірнику, то це не завжди є правда, а являється вигаданим фактом і ця стаття чи книга в загалі не існує. Тому, що штучний інтелект не навчили використовувати тільки те, що є фактично. Оксфорд, Кембридж розробив системи перевірки оптимізаційного аналізу генераторів штучного інтелекту. Вчитель має пояснювати як саме користуватись студентам штучним інтелектам, а саме роз’яснення роботи генератора [5, 67 с.]. Стає необхідність в опануванні критеріїв оцінювання стосовно використання штучного інтелекту: відповідність змісту обраної теми; актуальність обраної теми; послідовність та логічність викладу матеріалу; правильність оформлення роботи; унікальність обраної теми; релевантність використаних джерел інформації; знання та розуміння вмісту виконаної роботи. В залежності від закладу освіти, викладачі мають радити модель штучного інтелекту, яка є добре навчена мовна модель генеративного штучного інтелекту, яка не нашкодить студенту в опанування освітнього процесу. Викладачі мають донести студенту як використовувати штучний інтелект та що генератори є наше майбутнє [4]. Потенціал в освітній сфері ще далеко не вичерпаний, і існує безліч напрямків для подальших досліджень, які можуть суттєво змінити спосіб, яким ми навчаємось та навчаємо інших. Підготовка майбутніх спеціалістів у світі сучасних технологій потребує комплексного підходу, що включає оновлення освітніх програм, розвиток міждисциплінарних навичок, залучення до практичної діяльності та підтримки безперервного навчання, підвищення кваліфікації викладачів. Освітні заклади трансформують загальну можливість викладання освітніх компонентів в залежності від необхідних вимог освітних закладів. Таким чином, можна забезпечити сталий розвиток технологій та підготувати фахівців та викладачів, здатних вирішувати найскладніші проблеми майбутнього та формувати нові обрії для всього суспільства. Інтеграція штучного інтелекту в освітній процес відкриває величезні можливості для підготовки фахівців нового покоління. Одним із найперспективніших напрямків є розвиток систем, які використовуює штучний інтелект для створення персоналізованих освітніх шляхів. Подальші дослідження можуть зосередитись на вдосконаленні алгоритмів, які ще точніше передбачатимуть потреби учнів та адаптуватимуть матеріали у реальному часі, тим самим полегчуючи роботу викладача, звільняючи час на виконаная інших необхідних задач стосовно освітьного процесу. Список бібліографічних посилань 1. A. Zilberman. Як ШІ впливає на систему освіти. ФЕЙСЕР. (2024) URL: https://www.facerua.com/iak-shi-vplivaie-na-sistiemu-osviti// [дата звернення 24.01.2024]. 2. Анісімова О. М., Ковальська Л. А., Лукаш Г. П., Прігунов О. В., Щербіна О. С., Яворська Т. М.. (2021). Трансформаційні процеси у суспільній та соціокультурній сферах України: монографія. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 185 с. 3. Власюк О. П., Степаненко О. К., Приходькіна Н. О. (2023). Вплив штучного інтелекту та інформаційних технологій на мобільну освіту та навчання майбутнього. Академічні візії. № 26, 20 c. 4. Гриценчук О. (2022). Сучасні тенденції цифровізації освіти: досвід Нідерландів. Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи. Безпечне середовище для учнів та вчителів: виклики та практичні рішення: збірник. матеріалів всеукрїнського - наукво практичного семінару за заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: Інші цифровізації освіти НАПН України, URL: https://lib.iitta.gov.ua/731095/ [дата звернення 28.12.2024]. 5. Гуралюк А. Г. (2023). Штучний інтелект як інноваційна інформаційна технологія у педагогічних дослідженнях. Випуск 18, 67 с. References 1. A. Zilberman. Yak ShI vplyvaie na systemu osvity. FEISER. (2024) URL: https://www.facerua.com/iak-shi-vplivaie-na-sistiemu-osviti// [data zvernennia 24.01.2024]. 2. Anisimova O. M., Kovalska L. A., Lukash H. P., Prihunov O. V., Shcherbina O. S., Yavorska T. M.. (2021). Transformatsiini protsesy u suspilnii ta sotsiokulturnii sferakh Ukrainy: monohrafiia. Vinnytsia: DonNU imeni Vasylia Stusa, 185 s. 3. Vlasiuk O. P., Stepanenko O. K., Prykhodkina N. O. (2023). Vplyv shtuchnoho intelektu ta informatsiinykh tekhnolohii na mobilnu osvitu ta navchannia maibutnoho. Akademichni vizii. № 26, 20 c. 4. Hrytsenchuk O. (2022). Suchasni tendentsii tsyfrovizatsii osvity: dosvid Niderlandiv. Tsyfrova kompetentnist suchasnoho vchytelia novoi ukrainskoi shkoly. Bezpechne seredovyshche dlia uchniv ta vchyteliv: vyklyky ta praktychni rishennia: zbirnyk. materialiv vseukrinskoho - naukvo praktychnoho seminaru za zah. red. O. V. Ovcharuk. Kyiv: Inshi tsyfrovizatsii osvity NAPN Ukrainy, URL: https://lib.iitta.gov.ua/731095/ [data zvernennia 28.12.2024]. 5. Huraliuk A. H. (2023). Shtuchnyi intelekt yak innovatsiina informatsiina tekhnolohiia u pedahohichnykh doslidzhenniakh. Vypusk 18, 67 с. Анотації Л. Г. Алябьєва, «Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу» ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ ТА ВИКЛАДАЧАМИ Резюме. У дослідженні аналізується вплив штучного інтелекту на освітній процес та відносини закладів освіти між викладачами. Виокремлено ключові проблеми, які можуть бути вирішені завдяки впровадженню технологій штучного інтелекту, зокрема автоматизація адміністративних і навчальних процесів, персоналізація навчання, підтримка наукових досліджень тощо. Результати дослідження підтверджують великий потенціал штучного інтелекту у підвищенні якості освіти та ефективності наукової роботи в закладах освіти. Враховуючи новітні технології сьогодення перед студентами та викладачами відкривається великий горизонт можливостей по використанню різних інструментів. Важливий фактор який має бути опанованим це контроль впливу генеративних штучних інтелектів. Одним із найперспективніших напрямків є розвиток систем, які використовуює штучний інтелект для створення персоналізованих освітніх шляхів. Подальші дослідження можуть зосередитись на вдосконаленні алгоритмів, які ще точніше передбачатимуть потреби викладачів та адаптуватимуть матеріали у реальному часі в залежності від закладу освіти, його потреб та напрямків. Ключові слова: сучасні технології, штучний інтелект, нейронна мережа, нейронна радіологія, теорії навчання, підготовці фахівців, генеративний інструмент. L. G. Alyabyeva, «Odesa high vocational school of maritime tourism service» INFLUENCE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE ON RELATIONSHIP BETWEEN AN EDUCATIONAL INSTITUTION AND TEACHER Summary. In the study analyzes the influence of artificial intelligence on the educational process and the relationship between educational institutions and teachers. Key problems that can be solved thanks to the introduction of artificial intelligence technologies, in particular, automation of administrative and educational processes, personalization of training, support for scientific research, etc., are highlighted. The research results confirm the great potential of artificial intelligence in improving the quality of education and the efficiency of scientific work in educational institutions. Taking into account the latest technologies, a wide horizon of opportunities for the use of various tools opens up for students and teachers. An important factor that must be mastered is the control of the influence of generative artificial intelligence. One of the most promising directions is the development of systems that use artificial intelligence to create personalized educational paths. Further research can focus on improving algorithms that will even more accurately provide for the needs of teachers and adapt materials in real time depending on the educational institution, it’s needs, and directions. Key words: modern technologies, artificial intelligence, neural network, neural radiology, training theory, specialist training, generative tool.